Огляд...
1. На Токмацькому напрямку командування противника продовжує свої спроби атакувати "во фланг" ударне угрупування українських ввійськ... І я розумію чому, адже цілком очевидно, що якщо воно спробує зупинити ці атаки - "неприємності" у смузі оборони його 42-ї мотострілецької дивізії (мсд) мають усі шанси знову відновитися...
Тож, підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії противника (дшд), а саме її 108-го та 247-го десантно-штурмових полків (дшп) вперто намагаються пробитися у північно-західному напрямку (це у бік Малої Токмачки) - поки безрезультатно...
Так само, на протилежному фланзі.... 104-й дшп 76-ї дшд противника пару діб тому предприйняв декілька спроб "звузити" по фронту вклинення передових підрозділів ЗСУ у першу позицію свого головного рубежу оборони...в районі Новопрокопівки. З тим же самим результатом...
Одночасно з цим, підрозділи 70-го мотострілецького полку (мсп) противника, підтриманні 1429-м мсп ТрВ пробували пробитися до південно-західної околиці Роботине.
Тут противник прагне відтіснити наші передоі підрозділи, принаймні, від північної околиці села Новопрокопівка.
Таким чином, стає зрозуміло, що хоча ці контр-атаки не приносять противнику якихось позитивних результатів, але дозволяють гальмувати просування Оріхівської групи військ ЗСУ у південному напрямку.
Очевидно, головною метою цих дій, заради якої командування противника свідомо пішло фактично на "стачування" своєї основної "пожежної команди" оперативного рівня (2-х десантно-штурмових дивізій) є виграш часу...
У цьому сенсі, постає цікаве питання - навіщо...?
Відповідь може бути двоякою...
- або противник виграє час для оперативного розгортання частини своїх військ на другий позиції головного рубежу оборони...
- або йому потрібний час для органзації та підготовки на якійсь ділянці (напрямку) власного наступу...
У зв'язку з цим варто пригадати зразу декілька подій, які трапились нещодавно, а саме:
- Розгортання на Лиманському та Херсонському напрямках певної частини стратегічних резервів противника (частин та з'єднань 18-ї та 25-ї загальноійськових армій\ЗВА), які замінили собою частини та з'єднання 41-ї ЗВА, 49-ї ЗВА, які частково вибули "на відновлення"
- Вивід також на "відновлення" з під Бахмуту ряду частин 150-ї мсд противника, а також десантно-штурмових бригад. В свою чергу, з Лиманського напрямку - 90-ї танкової дивізії (тд).
- І головне, впертне "небажання" командування противника "розпакувати" свою 35-у ЗВА, яка "причаїлася" на Пологівському напрямку. В той час, коли ситуація праворуч та ліворуч від неї - куди як складніше для противника, ніж на не атакованному Пологівському напрямку. ЇЇ три повнокровних бригади (38-а, 64-а окремі мотострілецьки\омсбр та 69-а окрема бригада прикриття\ обрп), підсилені 177-м окремим полком морської піхоти (оп МП) 58-ї ЗВА, по суті, до сих пір, не приймали участь у масштабних та інтенсивних боях. А значить - зберегли боєздатність...
Думаю, у цьому сенсі ситуація більш-менш проясниться та набуде визначеності, протягом найближчого часу. Адже стануть відомі зміст та напрямки, очевидно, затіяного стратегічного перегрупування військ противника...
2. На Донецькому напрямку в районі с.Опитне противнику (1-а омсбр) так й не вдалося "відновити положення", не дивлячись на атаки, які тривали декілька діб. В кінці кінців, вони припинились... Наскільки я розумію північна частина села зараз не контролюються противником й вона знаходиться у так званій "сірій" зоні. Що, по суті, робить перспективу прориву його з цього напрямку у бік західної околиці м.Авдіївка достатньо проблематичною справою...
Так само, як й подальший наступ противника у напрямку на с.Тоненьке та с.Сєверне з боку с.Водяне, а також у бік с.Первомайське. Підрозділи 9-ї омсбр та 111-го й 119-го мсп 1-го армійського корпусу (АК), які противник використовує на цьому напрямку опинились у досить незручному для себе становищі. "Кишка" в районі с. Водяне, яку обороняють ці сили й засоби противника, по суті, прострілюєься з обох флангів й має недостатню тактичну глибину для організації сталих бойових порядків.
Противник намагався її розширити шляхом атак від с.Пески у напрямку с.Первомайське вздовж дороги М-30, але невдало для себе. Йому довелося зупинитися зразу за недобудованим шляхопроводом...
В свою чергу, підрозділи 20-ї та 150-ї мсд 8-ї ЗВА противниа, на даний момент так й не спромоглися "повністю зачистити" с.Мар'їнка, а також пробитися з боку с.Олександрівка до с.Новомихайлівка.
Зокрема, 255-й мсп 20-ї мсд противника, хоча й просунувся трохи у бік Новомихайлівки (десь до 200-250 м), але вимушений був зупинитися. Так само, й 103-й мсп зі складу 150-ї мсд противника знову "застряг" між центральною та західною частиною с.Мар'їнка.
На даний момент, реалізація основного задуму командування противника, щодо оточення Авдіївського району оборони ЗСУ, так само, як й відтиснення передових підрозділів ЗСУ на Кураховському напрямку, виглядає, скажімо так, проблематичною для противника...
3. В районі південніше м.Бахмут противник продовжує свої спроби не допустити просування передових підрозділів ЗСУ ЗА лінію залізниці й їх виходу на основну рокаду противник ана цьому напрямку між Бахмутом та Горлівкою...
Діє він, у цьому сенсі... стандартно - постійними контр-атаками намагається примушувати передові підрозділи ЗСУ зупинятися й відбивати їх.
Введення ним у бій підрозділів 4-ї омсбр 2-го АК (по напрямку на с.Кліщіївка) та 1428-го мсп ТрВ (по напрямку на с.Андріївка), наскільки я розумію, повинно було цьому сприяти...
Вийшло то, у командування противника лише частково... Темп просування передових підрозділів ЗСУ, дійсно, впав й складає зараз мінімальні показники. Але вони, очевидно, не зупинились - в районі ставків на північ від Андріївки воно продожилось, так само, як й на південь від неї... де передовим підрозділам протинивника довелося відійти від лінії залізниці...
Підрозділи 51-го парашютно-десантного полку (пдп) противника при підтримці окремих підрозділів 57-ї омсбр, зараз за будь-яку ціну намагаються утримати дві посадки, які йдут вздоввж залізниці на північ від с.Курдюмовка та с.Зеленопілля, як обов'язкову умову для утримання самої Курдюмовки... Проблема для противника полягає в тому, що українські підрозділи вже знаходяться біля західної околиці села. Тому організуати більш-менш адекватну оборону його йому буде досить складно...
Складність питання проблеми наступу ЗСУ південніше м.Бахмут для противника, очевидно, полягає у вирішенні певної ділеми... Наскільки це важливо щоб продовжувати переміщення на цей напрямок додаткових сил й засобів, або варто поки обійтися наявними... вже розгорнутими й чи вистачить їх для того, аби стабілізувати тут ситуацю?
