Огляд
Сьогодні ми повернемося до формату «коротко з різних напрямків»
1. Лиманський напрямок
Передові підрозділи 144-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника зі складу 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) продовжують вести активні атакуючі/штурмові дії у напрямку Новолюбівка – Нове, а також прагнуть просуватися у напрямку Іванівка – Зелена Долина.
Протягом останніх 3-х днів вони мають мінімальні результати. Очевидно, що ворог лише трохи зумів розширити (до 1 км) свій тактичний клин у напрямку Катеринівки, наступаючи з боку Новолюбівки.
Дивізія діє у складі 254-го, 283-го, 488-го та 1428-го мотострілецьких полків (мсп), а також окремих підрозділів 59-го танкового полку (тп) та 148-го окремого розвідувального батальйону (ОРВБ). 1428-й мсп, судячи з усього, діє не в повному складі (без 1-2-х батальйонів).
Водночас 164-та та 169-та окремі мотострілецькі бригади (омсбр) зі складу сусідньої 25-ї ЗВА, за активної підтримки щонайменше двох мотострілецьких полків зі складу 67-ї мсд (найімовірніше 31-го та 37-го мсп), інтенсивно атакують у напрямку Ямполівка – Торське та на південь від Ямполівки. Судячи з усього, ворогу вдалося прорватися до річки Чорний Жеребець між Ямполівкою та Торським і таким чином створити безпосередню загрозу охвату лівого флангу наших підрозділів, які продовжують утримувати позиції в Серебрянському лісництві.
Ймовірно, передові частини 25-ї ЗВА найближчим часом спробують одночасно форсувати річку Ч. Жеребець якомога ближче до Зарічного і прорватися у його східну частину на протилежному березі річки.
Загальна обстановка на напрямку характеризується відразу двома факторами, безпосередньо пов'язаними з наступом лівого (південного) флангу угруповання військ противника (ГВ) «Запад», а саме:
- Ворог продовжує розвивати наступ не на Лиман, а в напрямку на Борову. Очевидно, що війська 20-ї ЗВА (144-ї мсд) та 4-ї танкової дивізії (тд) 1-ї танкової армії (ТА), яка намагається атакувати на ту ж Борову з рубежу Лозова-Першотравневе, у цьому сенсі, діють злагоджено, в рамках певного загального плану (задуму).
- Розширення плацдарму противника на річці Ч. Жеребець, а також захоплення сіл Терни та Ямполівка (25-та ЗВА) створює пряму загрозу нашому тактичному угрупованню, що обороняється в районі Серебрянського лісництва, на південь від дороги Кремінна-Лиман, на східному березі річки Ч. Жеребець.
Судячи з усього, найближчим часом ворог намагатиметься "вичавити максимум" зі своїх успіхів на Лиманському напрямку - прорватися на ближні підступи до Борової та повністю витіснити наші війська зі східного берега річки Жеребець.
2. Торецький напрямок.
Командування 8-ї та 51-ї ЗВА противника продовжує активні наступальні дії на південь від Торецька з метою повної ліквідації виступу Збройних Сил України по обидва боки траси Н-20 Костянтинівка-Авдіївка. Очевидно, що проміжною метою для нього, в цьому сенсі, є вихід його передових підрозділів, хоча б на рубіж Стара Миколаївка - Суха Балка і далі - наступ в район села Романівка.
У зв'язку з цим, судячи з усього, введення в бій частин і підрозділів 150-ї мсд зі складу 8-ї ЗВА у смузі 51-ї ЗВА почало приносити противникові перші відчутні результати. Йому вдалося захопити Олександропіль, Пантелеймонівку та Валентинівку, повністю відтіснити наші підрозділи за дорогу Н-20 зі сходу та розпочати бої безпосередньо за село Суха Балка. Показово, що на напрямку Калинове – Стара Миколаївка передові підрозділи 20-ї мсд, тієї ж 8-ї ЗВА, також розпочали інтенсивні атакувальні та штурмові дії, очевидно, намагаючись прорватися на північ, також вздовж дороги Н-20.
Крім того, підрозділи 20-ї мотострілецької дивізії продовжують вперто наступати на північ від Воздвиженки, у напрямку Баранівка – Тарасівка, хутір Зелене Поле – Александропіль, явно намагаючись прорватися по обох боках дороги Т-0504 на північ, у бік Новооленівки та Нової Полтавки.
На Торецькому напрямку спільно з підрозділами 20-ї та 150-ї мсд 8-ї ЗВА продовжує діяти ряд підрозділів 132-ї, 5-ї та 9-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр), зі складу іншої армії угрупування військ "Юг" - 51-ї ЗВА. Противник докладає значних зусиль для "остаточного захоплення" міста Торецьк, ним ведуться запеклі бої в районі сіл Кримська, Дачне, Забалка, північно-західної околиці міста.
Таким чином, можна сказати, що почався той самий "наступ на Костянтинівку" з боку Торецька і Воздвиженки, про який ми говоримо вже кілька тижнів (основні сили 8-ї ЗВА, по суті, вже введені в бій). І подальший його розвиток, судячи з усього, безпосередньо залежатиме від результатів, яких зможуть досягти підрозділи 150-ї та 20-ї мсд противника на вищезазначених напрямках.
З огляду на той факт, що розгорнуте на Краматорському напрямку угруповання противника (також зі складу УВ «Юг») очікує посилення за рахунок частини сил і засобів зі складу повітряно-десантного угруповання з Курського напрямку (думаю, «повернення» якоїсь частини сил 106-ї повітряно-десантної дивізії / пдд «в район Часового Яру», в цьому сенсі, цілком можливе), така активізація противника на Торецькому напрямку виглядає цілком логічною.
Інша справа, що вже стає зрозумілим, що бої на південь, південний схід і південний захід від Костянтинівки зажадають від противника «напруження всіх сил», цілком порівнянного з аналогічним «напруженням» на південь і південний захід від Покровська.
Питання про те, чи готове до цього російське командування, залишається відкритим. Особливо якщо згадати, що ОДНОЧАСНО воно намагається провести "буферну операцію" на Сумському напрямку, просунутися на Лиманському та Куп'янському напрямках, воно явно розпочала "приватну Оріхівську операцію" на Запорізькому напрямку. Крім того, противник явно "не проти" продовжити наступ на суміжному фланзі своїх УВ "Центр" та «Восток», вздовж траси Запоріжжя-Донецьк (тим більше, що там протягом останніх кількох тижнів ним був досягнутий більш-менш помітний результат).
3. Новопавлівський (колишній Курахівський) напрямок
Протягом поточного та попередніх тижнів противнику вдалося досягти тут досить значних тактичних результатів.
Його активний наступ триває в смузі 90-ї танкової дивізії (тд), де її передовим підрозділам вдалося просунутися не менше ніж на 4 км у напрямку Надіївка – Котлярівка.
На північ від р. Вовча (район Андріївки) підрозділи 90-ї тд ії 41-ї ОА та передові частини 114-ї омсбр 51-ї ЗВА, судячи з усього, також продовжують інтенсивні атаки у північно-західному напрямку, намагаючись "залізти" якомога глибше за фланг нашим підрозділам, які продовжують вести вперті оборонні бої на південь від річки, в районі Константинополя.
Однак основна загроза для них все ж виникала на південь від річки. Там передовим підрозділам 36-ї омсбр (29-та ЗВА) та 57-ї омсбр (5-та ЗВА) – ГВ «Восток», вдалося не лише прорватися до села Розлив (на південь від Константинополя), а й, за деякими даними, вийти на трасу Запоріжжя-Донецьк на ділянці Багатир-Константинополь, що робить подальше утримання Константинополя, м'яко кажучи, дуже проблематичним для Збройних Сил України.
По суті, це стає визначальним для оборони цього населеного пункту, яка раніше була досить успішною для Збройних Сил України (всі попередні спроби противника, витіснити наші підрозділи з Константинополя «лобовими» атаками зі сходу, навіть з використанням «спецназу» у якості штурмової піхоти, закінчилися для нього марно).
На захід, де війська (сили) 5-ї та 36-ї ЗВА УВ «Восток» намагаються просунутися на північ обома берегами річки Мокрі Яли (у бік сіл Комар та Одрадне), поки що основні події пов'язані з «боротьбою за фланговий район» (Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле).
У цьому сенсі в смузі 127-ї мсд (5-а ЗВА) його передовим підрозділам вдалося обійти Вільне Поле з півночі, але не вдалося домогтися його захоплення і закріплення в ньому. Причому очевидно, що передові підрозділи 127-ї мсд змушені, окрім цього, вести вперті бої як за Бурлацьке, так і за Привільне, замість того, щоб зосередитися на наступі у північному напрямку – на Веселе та Федорівку, де явно ворогу також доводиться "впиратися" у напрямку Дніпроенерго – Весела і водночас намагатися обійти її західним берегом річки Мокрі Яли, з півдня.
Підведемо підсумки.
Ворог, за останній тиждень, явно різко активізувався, причому одразу на кількох напрямках. Чи пов'язано це з «завершенням» Курської операції (і, як наслідок, вивільненням частини його сил і засобів з цього напрямку), чи він має якісь додаткові, «невраховані» сили (формування) у складі стратегічного та оперативного резервів – я поки що не знаю.
Разом з тим, цей «сплеск активності» явно обумовлений не лише міркуваннями поточної оперативно-тактичної обстановки на окремих операційних напрямках та бажанням противника покращити її на свою користь. Очевидно, що певний «військово-політичний чинник» підштовхує російське командування до «гальванізації» переважної більшості своїх угруповань, незважаючи на нинішній РЕАЛЬНИЙ стан їхніх військ (сил). У цьому сенсі, звичайно, можна пробувати наступати «через не можу», але явно… не дуже довго.
