Європейські армії стикаються з нестачею особового складу та фінансування, що унеможливлює створення багатонаціональної «сили стримування» в Україні чисельністю навіть 25 тисяч осіб, повідомили джерела, передає The Times.
Газета The Times отримала можливість ознайомитися з деталями дискусій між міністрами оборони та військовими керівниками Європи, які намагалися розробити плани щодо формування «коаліції охочих» для відправки в Україну.
Адмірал Тоні Радакін, начальник штабу оборони Великої Британії, під час однієї з зустрічей цього місяця запитав своїх європейських колег, чи здатні вони сформувати силу чисельністю 64 тисячі осіб для відправки в Україну в разі укладення мирної угоди.
За його словами, Британія готова надати до 10 тисяч військових.
Однак на подальших зустрічах європейські міністри оборони заявили, що досягнення такої чисельності «неможливе», а навіть 25 тисяч осіб «було б складним завданням для спільних зусиль», повідомило джерело, обізнане з переговорами в Брюсселі.
Минулого тижня The Times повідомила, що Британія та Франція тепер схиляються до відправки навчальних підрозділів у західну Україну замість багатонаціональних наземних сил для захисту ключових міст і критичної інфраструктури через високі ризики.
Натомість основна увага приділятиметься відновленню та переозброєнню української армії, а також захисту з повітря та моря.
Під час зустрічі «коаліції охочих» 10 квітня міністри оборони висловили занепокоєння щодо амбітного плану Британії створити силу в 64 тисячі осіб.
Дискусії продовжилися в Брюсселі в меншому колі, де союзники були відвертішими.
Близькі партнери прямо вказали міністру оборони Британії Джону Хілі, що для такої кількості потрібно 256 тисяч військових протягом двох років для ротацій.
Міністр оборони Литви Довіле Шакалієне заявила своїм колегам: «Росія має 800 тисяч військових. Якщо ми не можемо зібрати навіть 64 тисячі, це не просто виглядає слабко — це і є слабкість».
Один із учасників переговорів зазначив, що легше було б залучити спецпідрозділи, оскільки це не потребує схвалення парламентів. Естонія та Фінляндія висловили занепокоєння, що будь-яке розгортання послабить захист їхніх власних кордонів, а Польща, Іспанія та Італія чітко заявили, що не надаватимуть жодних військових.
Без участі великих країн це безвихідь.
Франція, за наявною інформацією, готова надати приблизно таку ж кількість військових, як і Британія — від 5 до 10 тисяч.
Фінляндія та Німеччина загалом проти відправки наземних сил, хоча Берлін остаточно не відкинув таку можливість.
Британська армія, яка постійно скорочується, страждає від нестачі артилерії та проблем із «підтримкою» — наприклад, вантажівками для постачання та іншим обладнанням, яке зазвичай надають США.
Небажання європейських країн відправляти наземні війська для захисту України призвело до переосмислення того, якою має бути ця сила в разі укладення мирної угоди. Також залишаються питання щодо правил застосування сили у випадку російського нападу.
За найімовірнішим сценарієм, британські та французькі військові інструктори будуть відправлені в західну Україну, що стане виконанням зобов’язань розмістити сили в країні. Проте вони не перебуватимуть поблизу лінії фронту, не охоронятимуть ключові об’єкти та не захищатимуть українських військових.
ТК Зола
