Французька.
В червні 40 року премʼєр-міністр Франції Поль Рейно, який змінив після Мюнхена Даладьє, в телеграмі Рузвельту волав про допомогу: «Єдиний шанс врятувати французьку націю полягає в тому, що Америка негайно кине на ваги всю свою потугу… якщо ні, то Франція, наче потопельник, зануриться у воду і зникне, кинувши останній погляд на землю свободи, від якої вона очікувала порятунку».
Рузвельт відповів красномовною відмовою. Цього ж дня французькі війська здали Париж. Стратегія оборони й наступної перемоги американською силою виявилась згубною.
Британська.
Старий авіаносець імперії на мертвому якорі. Черчилль змушений вивести із Франції експедиційний корпус, чисельністю близько 400 тисяч військових, і евакуювати в Англію Дюнкеркською операцією. Втративши 68 тисяч солдатів і офіцерів, всю важку військову техніку разом із 445 танками, 68 тоннами боєприпасів і 140 тисячами тон палива.
Черчилль писав і писав Рузвельту, переконував його у підтримці Великої Британії грошима і зброєю. Генпрокурор США арештовує готове озброєння для Британії, а магнат Генрі Форд відмовляється збирати на своїх заводах двигуни для британських літаків. Америка намагається не бачити війну в Європі. В жовтні 40 років німецька авіація намагається стерти Лондон в суцільні руїни.
Черчилль безкінечно шле Рузвельту телеграми: «Рятуйте». Той вимагає передати США все наявне золото на суму 20 млн доларів. Як аванс за зброю. За старі есмінці вимагає віддати Америці всі воєнно-морські бази від Ньюфаундленда до Британської Гвіани в оренду на 99 років. А ще підписати договір про передачу флоту метрополії, якщо Гітлер захопить острів.
В грудні 40 Рузвельт у «Бесідах біля каміна» сказав фразу, яка справді зробила Америку великою: «Сполучені Штати повинні стати військовим арсеналом для всієї світової демократії».
52% Американців стали вимагати підтримати Англію.
Аргумент Рузвельту знайшов міністр внутрішніх справ Гарольд Ікес. Він порівняв американців з «домовласником, який відмовляється дати вогнегасник, аби виручити сусіда, в якого палає будинок і вітер дме в бік цього самого домовласника».
Рузвельт ініціює федеральний закон безплатно озброювати Британію – віддавати в оренду власність армії, якщо в ній немає критичної потреби. Ленд-ліз.
Рузвельт почав готувати Америку до прямого зіткнення з гітлерівською машиною, що врешті і знищило його. В 41 році Time у першому січневому номері назвав Черчилля «людиною року». Він сказав знамениті слова: «Дайте нам гармати, і ми завершимо роботу».
Голова ізоляціоністського комітету США «Америка перш за все» сенатор Бертон Віллер лякав американців, що Рузвельт збирається «погубити кожного 4 американця». Проте, Сенат, 60 голосами проти 31, схвалив ленд-ліз.
Черчилль і Англія почали жорстку битву з німецькими військами, добиваючись постійних перемог і не даючи шансів німцям окупувати контрольовані ними території.
Вони стали прапором антигітлерівського супротиву в Європі, які підхопили США.
Черчилль максимально ефективно і цілеспрямовано використав не лише допомогу Вашингтона, але й вміло й раціонально мобілізував, обʼєднав, згуртував британців – стійко протистояти набагато сильнішому союзу фашистів в умовах близьких до внутрішнього колапсу.
На третій місць війни валютні запаси вичерпались. Міністр фінансів Кіндлі Вуд пропонував Черчиллю реквізувати у населення золоті обручки, щоб придбати за них озброєння: «Аби американці знали».
У Трампа, якому майже феноменально довіряє американська нація, є вибір стати поряд із Рузвельтом, який повалив Гітлера і створив нову глобальну систему порядку, фінансово-економічного устрою. Та Рональдом Рейганом, який сміливо кинувся в бій із «ядерною імперією» зла, переміг її й запустив історичні процеси глобалізації й вестернізації, що рішуче змінили світ. Чи приєднатись і підтримати глобального агресора, ставши його фактичним союзником, зламавши всю американську історію.
