1. російська промисловість: війна, санкції та стагнація.
- російська промисловість повернулася до рівня осені 2024 року – аналітики російського ЦМАКП підтверджують, що рф фактично увійшла у стагнацію.
- Січневий спад виробництва на 3,2% знищив зростання, досягнуте в грудні.
- Військова економіка більше не рятує ситуацію: навіть оборонні підприємства скоротили виробництво до рівня III кварталу 2024 року.
- Громадянські галузі стагнують з 2023 року, що свідчить про виснаження внутрішнього попиту та проблеми з імпортозаміщенням.
- Про тимчасовий "розігрів" у 2024 році, попереджали давно, але тепер вже ясно: росія офіційно входить у період стагнації. Війна та санкції виснажують економіку рф.
- російська промисловість втратила можливість для зростання, а спад в оборонному секторі показує, що навіть "військовий драйвер" не здатний підтримати виробництво.
2. російський центробанк закрутив гайки, російські банки перестали давати кредити, і тепер росіяни масово біжать у мікрофінансові організації, які здирають з них до 292% річних.
- За рік росіяни взяли там позик на 1,4 трлн рублів – на 55% більше, ніж у 2023-му. А загальна заборгованість перед МФО зросла на 41%, досягнувши рекордних 623 млрд рублів.
- Піковий сплеск стався під кінець року, коли банки майже припинили видачу споживчих кредитів.
- У жовтні-листопаді обсяги кредитування навіть почали скорочуватися, а в грудні падіння становило майже 2%. Банки стали ще жорсткіше відмовляти клієнтам – у січні схвалювали лише 5% заявок.
- Ті, кому банки відмовили, кинулися в МФО, де гроші дають швидко, але за драконівськими відсотками.
- Це все – наслідки економічного спаду, мобілізації та санкцій. Доходи росіян падають, банківське кредитування гальмує, а люди, які звикли жити в борг, змушені влазити у фінансове болото.
- З кожним новим мікрозаймом вони все глибше затягують зашморг на власній шиї, але вибору вже майже немає.
3. росія не може продати алмази на $1,3 млрд через санкції.
- "Алроса" – найбільший у світі виробник алмазів – накопичила нереалізовану продукцію на 129,9 млрд рублів ($1,3 млрд).
- Запаси компанії зросли у 1,5 раза за рік, після того як Індія майже припинила закупівлі (у вересні падіння поставок досягло 96%).
- За 2024 рік "Алроса" втратила 26% виручки, а чистий прибуток обвалився у 4,4 раза – до 19,3 млрд рублів.
- G7 ввели ембарго на російські алмази з 2024 року, а також заборонили їхній імпорт через треті країни.
- Санкції зробили російські алмази "токсичними", що призвело до кризи в галузі та фінансових проблем "Алроси".
4. російській промисловості критично не вистачає працівників : російська "Северсталь" б'є на сполох.
- Будівництво ключових заводів "Северсталі" під загрозою через критичну нестачу робітників, викликану війною та забороною на залучення мігрантів у Вологодській області.
- 6 000 працівників-мігрантів, які мали працювати на Череповецькому комбінаті, не зможуть вийти на будмайданчики через регіональну заборону.
- Війна ще більше загострила проблему кадрів: сотні тисяч мобілізованих, відтік кваліфікованої робочої сили та небажання росіян працювати за низькі зарплати.
- Під загрозою опинилося будівництво комплексу з виробництва залізорудних окатишів – стратегічного проєкту "Северсталі".
- Компанія попереджає: без достатньої кількості робітників зупиняться десятки проєктів, що завдасть удару по економіці регіону.
- Війна виснажує трудові ресурси росії, а заборона мігрантів лише посилює кризу.
- Відсутність робітників ставить під загрозу виконання інвестпрограм і розвиток стратегічної металургійної галузі.
5. Провал імпортозаміщення в російському автопромі.
- росія не змогла замінити понад половину критично важливих автокомпонентів.
- З 740 критичних позицій лише 330 замінені російськими аналогами, решта залишається залежною від імпорту.
- 22 колишні іноземні компанії передані під контроль російських структур, але повноцінний випуск автокомпонентів не налагоджено.
- Влада визнає, що створення повноцінної компонентної бази залишається незавершеним завданням.
- Попри три роки спроб, понад 55% критичних деталей все ще імпортуються, що ставить під сумнів самодостатність російського автопрому.
6. Санкції б’ють по російському “тіньовому флоту”.
- США, Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти 250-280 російських танкерів, що ускладнило експорт нафти. росія намагається оновити флот, купуючи старі судна та замовляючи нові (у 2024 році вже отримала 6 із 32 запланованих).
- Китай відмовляється приймати санкційні танкери, змушуючи рф перевантажувати нафту у морі, що збільшує витрати.
- Вартість російської нафти зросла на $2-3 за барель, що робить її менш вигідною для Індії та Китаю.
- Китай почав активніше співпрацювати із Саудівською Аравією, зменшуючи залежність від російських поставок.
- росія змушена витрачати більше на транспортування, втрачаючи конкурентоспроможність на нафтовому ринку.
7. Сі Цзіньпін будує свій світ, а Трамп лише живе в ньому.
- З моменту, коли Дональд Трамп почав знищувати правила міжнародного порядку, Китай значно посилив свої позиції в глобальній боротьбі ідей.
- У 2021 році, на холодному березневому дні в Анкориджі, дипломати США та Китаю зустрілися на важливих переговорах, які швидко вийшли з під контролю. Під час цієї зустрічі американці звинуватили Китай у “економічному примусі”, а китайська сторона відповіла, заявивши, що США не представляють весь світ і не є носієм універсальних цінностей.
- У підсумку, ідеї Сі Цзіньпіна щодо глобальної політики, що ґрунтуються на авторитарному контролі та китайській демократії, набули нового значення.
- За чотири роки, після повернення Трампа до Білого дому, розмови про “порядок на основі правил” змінилися на “Америка передусім” і “мир через силу”. Трамп активно запроваджує санкції, погрожує торговими тарифами і ставить під питання основи міжнародного права.
- У той час, як Китай, під керівництвом Сі, використовує свою економічну і військову міць для досягнення глобальних цілей.
- І хоча стратегія Трампа намагається утримати США на вершині глобального порядку, вона створює світ, що більше відповідає інтересам Китаю.
- Це підтверджує й те, як Китай зміцнює свої позиції через контроль над економікою та суспільством, використовуючи інновації та технології як важелі впливу на світову політику.
- Для Китаю головною метою є зміцнення економічної і політичної могутності на довгу перспективу, навіть якщо це означає зміни в міжнародному порядку.
- У цьому контексті Трамп і Сі Цзіньпін рухаються в схожому напрямку, створюючи умови для нового глобального балансу сил.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
