...і оху@в. Вибачте за мій французький, але це дійсно повний кабздець.
Уявіть собі, що в минулому році 2022 наш бюджет від іноземних донорів отримав тільки фінансової допомоги:
481 млрд грн у вигляді грантів
564 млрд грн у вигляді позик
Тобто, 1 трлн 45 млрд грн. Що по курсу 38 виходить 27,5 млрд дол.
Станом на травень цього року
225 млрд грн у вигляді грантів
498 млрд грн у вигляді позик.
А загальна сумма зовнішніх позик очікується в розмірі 1,6 трлн грн.
Тобто, 50-60 млрд дол можемо отримати в цьому році.
Повторюю. Це лише ФІНАНСОВА допомога. Загальний же розмір отриманої допомоги перевищує 170 млрд євро. Для порівняння, в сучасних грошах загальний обсяг допомоги по Плану Маршала складав десь приблизно 130 млрд дол.
І тут звичайно виникає питання: а наскільки ефективно ми зараз розпоряджаємось цими грошима???
Ви ж розумієте, що саме завдяки цим вливанням і тримається наша економіка. Не через геніальний економічний фронт, а саме завдяки іноземним вливанням. І саме завдяки їм ми спостерігаємо той атракціон небаченої щедрості в закупівлях.
І на фоні цієї безпрецедентної фінансової допомоги в історії незалежної, у вас не виникають питання про майбутнє повоєнне відновлення? У мене виникають.
Дуже неприємно все це визнавати, але ми зараз про@обуємо можливості.
Причому ці можливості полягають не тільки в тому щоб стати членом ЄС чи НАТО. Це можливості здійснити потужний економічний ривок. Спочатку завдяки ВПК, а після війни завдяки цивільному сектору.
Бо вперше в історії, ми отримали для цього все необхідне. Величезні суми грошей, повну підтримку західних країн і навіть без особливих зусиль з нашої сторони, світові виробники зброі, як Rheinmetall, BAE, самі пропонують нам співпрацю.
Але на фоні цієї безпрецедентної підтримки, наш уряд настільки імпотентний, що навіть виникають теоріі заговорів «про заборону виробництва зброі». Хоча насправді, реальна ситуація набагато прозаїчніша. Наш уряд дуже слабкий, інертний та безвідповідальний, щоб скористатись цими можливостями.
І як би там не було, але факт залишається фактом. Ми набрали таку швидкість, що зараз на всіх парах летимо в економічну прірву, яка нас чекає після війни.
Тут мені чомусь згадується приклад Греції, коли після входження в єврозону в 2000-их на них посипався грошовий дощ. А греки не змогли розумно розпорядитись цими грошима, що привело до затяжної економічної кризи.
А спостерігаючи як наш уряд «розумно» розпоряджається гігантською фінансовою допомогою від інших країн, яка неочікувано посипались на його голову, то в мене нема сумнівів, що ніякого післявоєнного чуда чекати не варто. І що ми йдемо шляхом Греції.
Інше питання що весь цей театр абсурду відбувається тільки тому, що в уряду імпотентів є залізна відмазка - війна. І якби не війна, то ми б взлетіли. Але подібні відмазки працюють тільки тому, що переважна частина населення не цікавиться економікою.
Наприклад, той же ВВП це вартість всіх товарів та послуг, що випускає економіка. І просідання економіки відбулось за рахунок зменшення експорту, падіння внутрішнього попиту через від’їзд мільонів громадян за кордон та падіння внутрішнього попиту. Однак, якби бізнес, який втратив експортні ринки та внутрішніх покупців переорієнтувався на виробництво зброі та воєнного обладнання, то структура ВВП змінилась і саме виробнтцтво зброі штовхало б економіку вверх. Однак для цього недостатньо державі просто збільшити держзамовлення. Потрібен комплекс заходів, щоб бізнесу допомогти перевести виробнтцтво на воєнні рейки, дати чіткі замовлення, допомогти з освоєнням нових для них технологій. Все ці завдання могла б виконувати воєнна економіка. І вона б відігравала подвійну роль: фактора економічного зростання та забезпеченя армії. А в нас, нажаль, нема воєнноі економіки, нема великого зростання воєнного виробництва і гроші поступово проїдаються.
Тому особисто я вважаю цей уряд імпотентним. І він має негайно піти у відставку.
