Керівник військової контррозвідки Німеччини (MAD) Мартіна Розенберг заявила, що росія посилює шпигунство та деструктивну діяльність у країні. Йдеться про різке збільшення випадків шпигунства та гібридних інцидентів. За її словами, російські спецслужби діють “як під час холодної війни”. Також зазначається, що кількість інцидентів практично подвоїлася протягом року, а російські агенти продовжують прибувати до Німеччини через треті країни. Ця ескалація відображає зміну пріоритетів розвідки Москви на тлі війни в Україні, погіршення відносин із Заходом та зростаючого стратегічного значення Німеччини в ЄС та НАТО.
Будучи найбільшою економікою Європи та найважливішим логістичним вузлом НАТО, Німеччина стала улюбленою мішенню для шпигунства. Збільшення витрат Берліна на оборону та постачання зброї в Україну робить її цінним джерелом розвідувальної інформації та мішенню для диверсій. Після вторгнення в Україну Німеччина вислала понад 40 російських дипломатів, підозрюваних у шпигунстві (2022–2023). Росія відповіла глибшим використанням співробітників розвідки через нетрадиційні канали. Кремлівські спецслужби перебудували свої оперативні методи, щоб адаптуватися до європейської контррозвідки після 2022 року, використовуючи кібервторгнення, нелегальних агентів та мережі довірених осіб. Санкції та ізоляція обмежили легальний та напівлегальний доступ Москви до західних технологій, досліджень та торгівлі. Ця прогалина тепер заповнюється таємною діяльністю, особливо в оборонно-промисловому секторі та програмах енергетичної безпеки.
Що змінилося у тактиці російських спецслужб? По-перше, у рази збільшилася активність хакерів. Групи APT28 (ГРУ) та APT29 (СЗР) активно атакують сервери Бундестагу, виробників зброї і навіть дані про вакцини. Багато німецьких відомств зафіксували гібридні операції, що включають дезінформацію, фішинг електронної пошти та картографування критично важливої інфраструктури.
Посилилося вербування російськомовних німців через соціальні мережі чи групи діаспори, та впровадження агентів у логістичні компанії, пов’язані з ланцюжками постачань НАТО. Активно йде закидання нелегалів із третіх країн, одним із головних завдань яких є розвідка поблизу військових баз НАТО та проведення акцій саботажу та диверсій на території країни. Також активізувалися шпигуни під виглядом культурного та академічного обміну. Наприклад, організації Shell, пов’язані з фондом «Русский мир», мережами Православної церкви та аналітичними центрами, продовжують свою діяльність, часто залишаючись непоміченими. Активно ведеться стеження за членами «Альтернативи для Німеччини» та маргінальними партіями для посилення позицій Кремля у Бундестазі.
Шпигунство на об’єктах Бундесверу або НАТО підриває безпеку військ та оперативну секретність. Планування диверсій поблизу місць дислокації американських військ викликає побоювання щодо можливостей використання «сплячих агентів». Німецькі енергетичні мережі, залізничні системи та комунікації картографуються нелегалами. Минулі інциденти в Україні дозволяють припустити, що росія може в результаті застосувати руйнівну кібератаку в Європі.
Російські спецслужби підтримують протестні групи (антинатівські, проросійські), щоб посіяти розбрат у суспільстві. Зазначається зростання кампаній з дезінформації про українських біженців чи економічні труднощі. Також російські агенти переслідують чиновників середньої ланки та підрядників в енергетичному, транспортному та оборонному секторах, особливо тих, хто вразливий для шантажу чи ідеологічних впливів.
Про зростання активності свідчить коротка хронологія, починаючи з 2014 року:
2014 – Німецька контррозвідка відзначає посилення стеження за українськими активістами та експортерами зброї в Берліні після анексії Криму росією.
2015 – Зламування комп’ютерних мереж Бундестагу, за яким стоїть відома група хакерів APT28 (ГРУ).
2017 – Федеральне управління у справах ветеранів Німеччини повідомляє про російську дезінформацію, спрямовану проти федеральних виборів.
2018 – Грузинського емігранта Зелімхана Хангошвілі вбито в Берліні кілером, пов’язаним з ФСБ.
2021 – Федеральна прокуратура звинуватила співробітника німецького університету в передачі російським кураторам результатів досліджень у галузі супутникової та аерокосмічної техніки.
2022 – Німеччина висилає понад 40 російських дипломатів, підозрюваних у шпигунстві після вторгнення в Україну.
Серпень 2023 – Двоє чоловіків заарештовані в Байройті за шпигунство за військовими базами США та планування диверсій на користь російської розвідки.
Січень 2024 – Офіцера Бундесвера заарештовано в Кобленці за передачу військової інформації росії.
Квітень 2024 – Федеральне управління зовнішньої розвідки Німеччини повідомляє про безпрецедентні кібератаки групи хакерів Служби зовнішньої розвідки РФ (APT29), спрямованих на енергетичний сектор і проектувальників критично важливої інфраструктури.
Травень 2024 – Депутат Бундестагу розслідується у зв’язку з отриманням незадекларованих фінансових вигод від пов’язаної з росією неурядової організації.
Червень 2024 — Німецька влада розкриває пов’язану з ГРУ підставну компанію, яка пропонувала консалтингові послуги середнім оборонним підприємствам у Саксонії та Баварії.
Липень 2024 р. — Витік електронних листів свідчить про те, що особи, які підтримують Кремль, фінансують вкрай праві протестні групи в Тюрингії та Саксонії з метою дестабілізації дебатів про федеральну політику.
Серпень 2024 р. — Спільний німецько- голландський рейд виводить із ладу секретну серверну ферму в Нижній Саксонії, яка використовувалася для кібероперацій проти об’єктів НАТО.
І це не весь перелік шпигунської активності російських спецслужб за останні роки. Всі ці дії кремлівських спецслужб говорять про те, що російський шпигунство в Німеччині — це не просто розвідувальна операція в стилі холодної війни, це інструментарій гібридної війни, що розвивається. Центральна роль Німеччини в НАТО, її військове зростання та відкрите суспільство роблять її мішенню. Кремль адаптувався до більш ворожого європейського середовища з його агентами, чия причетність до злочинів невідома, кібератаками та політичними ставлениками.
Через зростання загроз з боку російських спецслужб Німеччина планує посилити покарання за шпигунську діяльність на території країни. Міністерство юстиції Німеччини має намір ініціювати новий законопроект, який посилить покарання за тероризм та шпигунство на користь інших держав. Новий проект передбачає більш комплексне покарання за підготовку терактів, також буде посилено кримінальну відповідальність за діяльність “розвідувальних агентів”. Зокрема, буде змінено статті кримінального кодексу, які визначають покарання за підготовку терористичних злочинів. Мін’юст Німеччини також планує криміналізувати повторний в’їзд до країни з наміром вчинити терористичний злочин.
Нові виклики для Німеччини з боку ворожих спецслужб потребують нових підходів. Головним завданням є зміцнення контррозвідувальних позицій на регіональному рівні, тому що більшість успішних проникнень відбувається через децентралізовані структури (місцеві органи влади, університети). Контррозвідувальним органам країни необхідно посилити перевірки та цифрове спостереження, особливо в оборонному, енергетичному та високотехнологічному секторах. Особливу увагу необхідно також зосередити на перевірці впливу іноземних неурядових організацій, особливо у культурних та академічних колах, пов’язаних із Кремлем. Та й успішна координація контррозвідувальних дій із союзниками, насамперед із сусідніми країнами, також є основою запобігання проникненню ворожих агентів на територію країни.
