Огляд
Сьогодні він буде «дуже коротким», з різних напрямків, так як особливих змін оперативного характеру і масштабу немає. Ворог вирішує низку "конкретних", тактичних завдань. Про них і поговоримо.
1. Уточнено склад угруповання противника, що діє на Куп'янському напрямку. Виходить, що основу сил противника на плацдармі на північ від міста складають підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБР) 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) та 11-го армійського корпусу (АК).
Перша діє без одного зі своїх «штатних» батальйонів, але з двома приданими окремими стрілецькими батальйонами (осб), другий оперує двома «мотострілецькими полками» (мсп), з так званого «мобілізаційного резерву» (1486-й і 1007-й «мотострілецькі полки») і ще один батальйон 1431-го «мотострілецького полку». Фактично на плацдармі противник зосередив переважно піхоту. І, по суті, використовуючи свою кількісну перевагу в ній, при інтенсивній вогневій підтримці зі східного берега, намагається розширити свій плацдарм.
Судячи з усього, за останні 4 дні в цьому сенсі ворогу вдалося лише просунутися на відстань близько 1 км у бік села Кіндрашівка та розпочати за нього бої. Також його передові підрозділи намагаються атакувати в районі населеного пункту Западне та просунуться на південь від нього, у напрямку Малої Шапківки.
Крім того, судячи з усього, на схід від Западного передовим підрозділам противника все ж вдалося просунутися на кілька сотень метрів за дорогу Куп'янськ-Дворічна та відновити своє положення на цій ділянці, після нещодавніх контратак ЗСУ.
У цьому зв'язку варто звернути увагу на переміщення не менше двох батальйонів 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 1-ї танкової армії (ТА) угруповання військ (УВ) противника «Запад» з півдня, в район Лиману Першого. Очевидно, що командування противника поспішає скористатися низкою своїх тактичних успіхів на Куп'янському та Лиманському напрямках, особливо якщо згадати перегрупування частини сил 2-ї мотострілецької дивізії (мсд) та 4-ї танкової дивізії (тд) з тієї ж 1-ї ТА в смугу 20-ї ОА на Лиманському напрямку, про яку я згадував у попередньому огляді.
Ймовірно, ці сили та засоби з'являться найближчим часом на обох ворожих плацдармах. Ймовірно, у бій під Дворічаною буде введено 27-му омсбр, а підрозділи 1-го мсп та 423-го мсп (відповідно зі складу 2-ї мсд та 4-ї тд) у напрямку Катеринівки та Нового, в районі плацдарму на річці Чорний Жеребець.
У першому випадку, очевидно, йтиметься про 2-3 додаткові батальйони, а в другому їх може бути до 4-х штук. Але, звісно, їх чисельність, навряд чи буде повною, відповідно до штату.
2. На Лиманському напрямку передовим частинам 144-ї мсд противника (зі складу 20-ї ЗВА), судячи з усього, вдалося просунутися на захід від Новолюбівки, приблизно на 700-800 метрів. Однак суттєво розширити своє вклинення у напрямку Катеринівки, в якій вони наполегливо намагаються закріпитися, їм поки що не вдається.
Крім того, підрозділи 144-ї мсд досить інтенсивно намагалися атакувати в напрямку Нового та Зелена Долина, але, схоже, успіху не мали.
На східному березі Чорного Жеребця, судячи з усього, передові підрозділи противника (67-а мсд 20-ї ЗВА) зайняли Ямполівку і намагаються прорватися з півночі та зі сходу на Торське одночасно, діючи в північній частині смуги своєї армії. Як я припускав раніше, у попередньому огляді, крім підрозділів 67-ї мсд, до них явно "приєдналися" й підрозділи 164-ї омсбр цієї армії.
У зв'язку з цим варто зазначити, що противнику явно складніше вести наступальні дії на східному березі річки Чорний Жеребець, саме в смузі 25-ї ЗВА, ніж на його плацдармі, на захід від річки, в смузі 20-ї ЗВА. Хоча, за кількістю розгорнутих у їхньому складі сил і засобів, обидві армії цілком співставні.
3. На Торецькому напрямку передові підрозділи зі складу 132-ї омсбр 51-ї ЗВА, за підтримки низки підрозділів зі складу 8-ї ЗВА (ймовірно, 68-го тп 150-ї мсд) продовжують свої спроби відрізати виступ Збройних Сил України на захід від Нью-Йорка, атакуючи з боку Пантелеймонівки, яку вони раніше зайняли, у напрямку Сухої Балки. Сама 150-та мсд 8-ї ЗВА намагається остаточно витіснити підрозділи Збройних Сил України з району Забалка міста Торецька, а також просунутися до Щербинівки. Крім того, ворог веде наступ у напрямку селищ Кримськ та Диліївка, також силами 150-ї мсд.
На даний момент вона успішна лише в районі Забалки та у північно-західній частині Торецька, має близько 600-700 метрів просування. Є інформація, що ворог також окупував Олександрополь, але об'єктивного підтвердження цьому я поки що не маю.
Слід зазначити, що після нещодавньої заміни командування 150-ї мсд, її передові штурмові підрозділи помітно активізувалися, хоча, як на мене, така жвавість нового командира дивізії, дуже ймовірно, замість бажаного результату – прориву оборони Збройних Сил України на оперативно-тактичну глибину в бік Костянтинівки (заради якої, власне, і була перегрупована сюди ця дивізія) може статися зовсім інше - виникнути необхідність її заміни та виведення на поповнення.
Ця дивізія, після досить кровопролитних боїв на колишньому Курахівському напрямку, й так отримала певні труднощі з укомплектуванням особовим складом. А тепер, в результаті очевидного бажання свого нового командира «показати себе у всій красі», у неї, в ряді підрозділів її мотострілецьких полків (102-й і 103-й мсп) залишилось по 50-55% особового складу.
Але, загалом, 150-а мсд, ПОКИ ЩО, виглядає більш боєздатною на тлі частин і з'єднань 51-ї ЗВА, в смузі якої вона була введена в бій, так як остання, силами стрілецьких полків і батальйонів своїх трьох бригад - 1-ї, 9-ї і 132-ї омсбр, вела більш ніж як 2-місячні важкі бої за Торецьк і околиці, а тому має лише по 30-40% від штатної чисельності особового складу в штурмових ротах цілої низки своїх стрілецьких полків і батальйонів. Але якщо командир 150-ї мсд продовжить пхати свою піхоту «на штурм» без зупинки, як він це робить вже протягом кількох тижнів, та ще й ДО «введення у прорив», тільки для того, щоб «допрорвати» українську оборону в смузі 51-ї ЗВА, то в результаті може статися таке, що в кінцевому рахунку, «вводити у прорив» буде нічого.
У цьому сенсі досить красномовно виглядає перегрупування 1465-го мсп зі складу 20-ї мсд, яка, за ідеєю, має самостійне «активне» завдання – просунутися з Воздвиженки у бік дороги Покровськ – Бахмут, «під крило» саме 150-ї мсд. Очевидно, що в російській "стотетядісятці", для виконання нею свого найближчого завдання, вже явно не вистачає власних, а також приданих їй, сил і засобів. Аби, усунути цю ваду, російське командування, мабуть, вирішило «розкуркулити» сусідню дивізію, перед якою, ймовірно, стоїть не менш важливе завдання.
4. На Запорізькому напрямку, очевидно, найближчим часом командування 58-ї ЗВА противника може наважитися, в рамках своїх "допоміжних" дій, розширити по фронту ділянку своїх наступальних дій.
Передові підрозділи противника, які зараз намагаються атакувати в напрямках П'ятихатки - Степове і Долинка - Щербаки (хто забув, нагадаю, це «активізувалися» – 108-й десантно-штурмовий полк зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії і пара батальйонів з 70-го і 503-го мсп), мабуть, зуміли зайняти хутір Лобкове (точніше, його залишки) і, можливо, навіть просунутися на північний захід від нього, приблизно на 1 км. Але, поки що, ворогу не вдалося прорватися далі, вглиб ЗА дорогу Кам'янське – Оріхів на ділянці Степове-Щербаки, хоча він зав'язав і веде вперті бої за обидва ці села.
Командування 58-ї ЗВА цілком можуть спонукати, до такого роду дій, два фактору, а саме:
- Ймовірне посилення армії у вигляді частини сил і засобів зі складу "Курського угруповання військ"
- Просування передових підрозділів (ймовірно 429-го мсп зі складу 19-ї мсд 58-ї ЗВА) на північ від села Лугове в бік східної околиці Кам'янського, приблизно на 700-800 метрів.
Як на мене, обидва ці фактори – дуже спірні в цьому сенсі. Оскільки посилення з Курського напрямку швидше за все поіде "в район Костянтинівки", або на Придніпровський напрямок (про це трохи пізніше, в іншому огляді), ніж саме у смугу 58-ї ЗВА. А тактична ескапада 429-го мсп в масштабі в кілька сотень метрів, швидше за все, пов'язана з банальним бажанням поліпшити свої позиції в тактичному масштабі, а не якимось бажанням "прорватися вглиб, на Запоріжжя".
Звичайно, ворог може спробувати просунутися до вулиці Гагаріна в Кам'янському (ну, як найближче завдання, на період, приблизно, в пару тижнів боїв), але за цією ділянкою системи оборони ЗСУ є річка Янчекрак, до пересихання якої, очевидно, ще дуже далеко. Якби командування 58-ї ЗВА сконцентрувало в цьому районі всю 19-ту мотострілецьку дивізію (ну або більшу її частину, як це зробили їхні колеги з 20-ї ЗВА зі 144-ю мсд на Лиманському напрямку), то варто було б задуматися про «можливості, що відкриваються перед противником» в цьому ключі. Однак на даний момент це буде явне і неприховане перебільшення важливості дій 1-2-х батальйонів (а, швидше за все, лише пари рот) 429-го мсп.
У наступному огляді ми розглянемо ситуацію на Сумському напрямку (на численні прохання читачів ми присвятимо йому окремий огляд). Угруповання військ противника, яке там розгорнуте, дуже примітне, як за структурою, так і за своїм складом. Спробуємо визначити, як противник МОЖЕ (а може й ні) це використати в майбутньому.
