«НБУ відверто каже, що піддається політичному тиску. Це повинно хвилювати всіх. Хороша політика непопулярна, а деякі політики прагнуть стимулювати швидке зростання, але безвідповідальна політика центрального банку врешті-решт призводить до високої інфляції, нестабільності валютного курсу, проблем у фінансовому секторі, низького рівня економічного зростання та високого рівня безробіття».
Україна повинна зберегти незалежність Нацбанку, а також не відходити від принципів інфляційного таргетування та плаваючого валютного курсу. Такі умови співпраці закладені в програмі Stand-by України з МВФ.
Про це представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявив в інтерв'ю LIGA.net.
За його словами, за колишнього голови НБУ Якова Смолія регулятор ефективно впроваджував зважену грошово-кредитну і фінансову політику. Він також наголосив на важливості, щоб цю політику продовжив і новий майбутній голова.
"Ми знаємо, що виважена грошово-кредитна, валютна та фінансова політика мають надзвичайно позитивний вплив на довгостроковий економічний розвиток. Але ми також знаємо, що іноді хороша політика непопулярна, а деякі політики прагнуть стимулювати швидке зростання", - сказав він.
За його словами, "безвідповідальна політика центрального банку врешті-решт призводить до високої інфляції, нестабільності валютного курсу, проблем у фінансовому секторі, низького рівня економічного зростання та високого рівня безробіття.
Україна створила систему забезпечення незалежності центрального банку відповідно до найкращої міжнародної практики у 2015р. Ця система добре послужила Україні та сприяла швидкому відновленню та зростанню економіки.
Але для того, щоб ця модель працювала, центральний банк повинен відчувати впевненість в тому, що він може приймати важкі, але необхідні, рішення без політично умотивованих наслідків, що політичний істеблішмент буде захищати незалежність центрального банку, коли його дії ставлять під сумнів, і що незалежність центрального банку поважатимуть і за буквою, і за духом закону.
Те, що керівництво НБУ відверто каже, що воно піддається політичному тиску, повинно хвилювати всіх. Ми вважаємо, що керівництво та персонал НБУ ефективно впроваджували виважену грошово-кредитну та фінансову політику, і важливо, щоб ця політика була продовжена і при новому очільнику.
- Чи вважаєте ви, що після подій навколо звільнення Смолія, загроза незалежності НБУ стала більш суттєвою?
- Незалежність центрального банку – це не просто абстрактна теоретична концепція, яку можна зігнути і скрутити відповідно до будь-якої реальності. Існують чітко встановлені зв’язки між незалежністю центрального банку та економічними результатами. Фонд підтримує Україну у розробці добре збалансованої системи забезпечення незалежності та підзвітності НБУ. Ми також переконані, що модель управління центральним банком та система управління монетарним та фінансовим секторами відповідають економічним інтересам України.
- Чи можна стверджувати, що у цьому сенсі Україна вже порушує меморандум у частині про незалежності центрального банку?
- Поточна програма Stand by ґрунтується на збереженні цієї системи та продовженні економічної політики інфляційного тарґетування, плаваючого валютного курсу, накопичення міжнародних резервів та зміцнення фінансового сектора.
За всіма критеріями, Нацбанк відмінно робить свою справу і ефективно виконує свої завдання, як визначено в Конституції та законі про НБУ. Наразі інфляція низька, міжнародні резерви високі, а банківський сектор у хорошій формі. Це створило передумови для сталого економічного зростання, оскільки перш, ніж робити довгострокові інвестиції, інвестори хочуть бути переконані в макроекономічній стабільності. Разом з тим, інвестори також повинні бути впевнені у захищеності своїх прав власності, ефективному і рівному ставленні до бізнесу з боку органів влади та справедливості і безкорупційності судів.
Крім того, довгострокове зростання потребує розвиненої транспортної інфраструктури, добре освіченої робочої сили та гарних умов життя. Ось чому структурні реформи настільки важливі в Україні. Але впровадження цих реформ є обов’язком виконавчої та законодавчої гілок влади. За останні 5 років було зроблено чимало щодо реформування економіки, багато чого ще належить зробити.
